Україна готується до великого освітнього перевороту. З 2027 року середня освіта стане 12-річною, а старша школа — профільною.
Учні замість звичних 10–11 класів навчатимуться три роки у ліцеях, обираючи напрям: академічний чи професійний. Звучить по-європейськи. Але чи готові до цього українські громади, особливо сільські?
Про головні виклики нової моделі освіти розповіла Лілія Гриневич, проректорка Харківського університету імені Каразіна та колишня міністерка освіти, в ефірі програми "Фокус тижня".
"Зараз війна, і є спокуса сказати: давайте зупинимо реформи. Але ми боремось за майбутнє — отже, і за якісну освіту наших дітей", — наголосила Гриневич.
Україна приєднується до європейської моделі
Нова українська школа (НУШ) народилась ще під час Революції гідності. Початкова освіта вже реформована — тепер черга за старшою.
"Гучно пішов": Суханов розкрив правду про своє скандальне звільнення з російського телебачення
Плов із куркою, який з'їдають до останньої ложки: рецепт, як у найкращих узбецьких ресторанах
Ви викидаєте золото: навіщо насправді потрібне лушпиння цибулі і як воно перетворюється на супердобрива
"М'ясорубка" у ПФУ: мільйонам українців скасують пенсії та субсидії, а трудовий стаж обнулять
🔹 Старша школа триватиме три роки (10–12 класи).
🔹 Учні обиратимуть профіль — академічний або професійний.
🔹 Освіта стане персоналізованішою, із більшим вибором предметів.
"У Європі лише три країни залишалися з 11-річною школою — Білорусь, Росія і Україна. Нам із ними не по дорозі", — нагадує ексміністерка.
Але чи готові села?
Найгостріше питання — що буде з маленькими школами? Адже профільні ліцеї потребують сучасного обладнання, вчителів і спеціалізованих програм. Очевидно, що не всі нинішні школи можуть стати ліцеями.
"Важливо обрати ті школи, які реально здатні дати якісну освіту. А не перетворити реформу на формальність", — пояснює Гриневич.
Постає цілий список проблем:
— де взяти кваліфікованих викладачів;
— як організувати підвезення учнів;
— хто забезпечить гуртожитки для старшокласників.
Кар’єрний вибір — не наосліп
Ще одна новація — кар’єрні радники у школах. Вони допомагатимуть дітям із 7 класу визначитися, який профіль обрати, і зрозуміти власні схильності.
"Люди змінюватимуть професію до десяти разів за життя. Але у 9 класі вибір має бути свідомим — і тут потрібна підтримка", — каже експертка.
Село не повинно зникнути з карти освіти
Реформа не означає ліквідацію сільських шкіл, але — зміну їхньої ролі.
"Початкова школа має бути в кожному селі, хоча б на п’ять дітей. А старшокласники можуть і повинні доїжджати до ліцеїв", — пояснює Гриневич.
За даними дослідження PISA, сільські школярі в Україні відстають від міських на п’ять років у математиці. Це — тривожний дзвінок. Профільна школа може стати шансом зменшити цю прірву, якщо держава забезпечить логістику, гуртожитки й технічну базу.
Реформа, яка може або вирівняти, або розділити
Перехід на 12-річну освіту — не експеримент, а цивілізаційний крок. Але якщо громади не отримають реальної підтримки, він може лише посилити освітню нерівність.
Реформа освіти — це не про цифри в документах, а про майбутнє покоління. І від того, як Україна реалізує цю зміну, залежить, чи зможуть усі діти — з міста, села чи гір — мати рівний шанс на успіх.
Читайте також:
Школи та садки "перебирають" дітей, як продукти на ринку: батькам висувають незаконні вимоги.