Чому не можна садити яблуню на старе місце: правда, яка врятує ваш садок

Багато садівників чули старе повір'я: "На місці старої яблуні нову не сади". Довгі роки це звучало як забобон, але насправді за ним ховається мудрість, перевірена часом та наукою.

Справа в тому, що яблуня – не просто дерево, вона активно взаємодіє із ґрунтом. За роки життя коріння виділяє в землю особливі речовини, відомі як коліни.

Цей процес називається алелопатия - рослини залишають хімічний "слід", який впливає на сусідів і навіть на власне потомство.

Коли ви садите нову яблуню на місці старої, ці коліни працюють проти неї. Молоде деревце відчуває стрес: його зростання уповільнюється, коріння слабшає, крона формується погано. Але це єдина проблема.

Грунт на місці старого дерева виснажений: з нього забрано всі необхідні мікро-і макроелементи. До того ж тут уже живуть специфічні шкідники та патогени, які звикли до яблунь. Беззахисний саджанець стає їхньою легкою здобиччю. Все разом це отримало назву "синдром ґрунтовтомлення": земля буквально втомилася від яблуні і потребує відновлення.

Що робити? Найкращий варіант - знайти нове місце для посадки. Якщо такої можливості немає, доведеться докласти зусиль: видалити старе коріння, замінити частину ґрунту і дати землі «відпочити». Фахівці радять паузу щонайменше у 4–5 років, за цей час ділянку можна засіяти сидератами — злаками чи бобовими, які оздоровлять та структурують ґрунт.

Дотримання цих правил гарантує: нова яблуня зростатиме здоровою, даватиме врожай і радуватиме вас довгі роки. У цьому випадку народна мудрість та сучасна агрономічна наука повністю збігаються — перевірене часом правило справді працює.

Читайте також:

Зола на грядках: навіщо розсипати її поверх ґрунту, а не під коріння.

Картопля-гігант без добрив: у чому секрет урожаю, про який мовчать навіть агрономи.