Попіл історії під Стіною Плачу: археологи знайшли ритуальну купіль, що пам’ятає знищення Другого Храму

Під площею біля Стіни Плачу в Єрусалимі археологи натрапили на знахідку, яка буквально зберегла в собі сліди катастрофи двотисячолітньої давнини.

Давня міква — ритуальна купіль періоду Другого Храму — виявилася наповненою шарами попелу. Дослідники пов’язують їх безпосередньо з руйнуванням Єрусалима римськими військами у 70 році нашої ери. Про відкриття повідомила Israel Antiquities Authority.

Розкопки велися під площею біля Західної стіни — на ділянці між Великим мостом і аркою Робінсона. Саме тут у часи Другого Храму пролягали одні з головних шляхів до Храмового комплексу. Археологи встановили, що мікву було висічено прямо в скелі та згодом «законсервовано» культурними шарами храмової доби.

За оцінками фахівців, купіль використовували в останні дні існування Храму — буквально напередодні його знищення. Найбільш промовистою деталлю стали залишки попелу на дні споруди. Вчені вважають, що це пряме свідчення пожеж і масштабних руйнувань, які супроводжували взяття Єрусалима. Саме тоді було припинено храмові жертвоприношення, а місто зазнало спустошення, що призвело до загибелі тисяч людей і початку єврейської діаспори.

Директор Фонду спадщини Західної стіни Мордехай (Сулі) Еліав назвав мікву "мовчазним, але надзвичайно сильним свідком" переходу від руйнування до надії. За його словами, символіка купелі — очищення від нечистоти — особливо контрастує з трагедією, сліди якої вона зберегла.

Археологи детально описали споруду: прямокутна купіль завдовжки близько трьох метрів, завширшки понад метр і майже два метри заввишки. До неї ведуть чотири кам’яні сходинки, а стіни вкриті штукатуркою. У храмову добу такі мікви були невід’ємною частиною повсякденного життя — ритуальне очищення вважалося обов’язковим не лише для священнослужителів, а й для звичайних мешканців міста.

Керівник розкопок від Israel Antiquities Authority Арі Леві наголосив, що Єрусалим того часу фактично жив за ритмом храмового служіння. Закони ритуальної чистоти дотримувалися всюди, що, за його словами, й дало підстави для вислову про "поширення чистоти в Ізраїлі".

Під час цих самих розкопок археологи знайшли й інші ритуальні купелі, а також кам’яний посуд. Його використовували свідомо: на відміну від глиняного чи металевого, камінь не вважався носієм ритуальної нечистоти й міг служити тривалий час.

Міністр спадщини Ізраїлю рабин Аміхай Еліягу підкреслив, що відкриття допомагає глибше зрозуміти, наскільки тісно в епоху Храму були переплетені віра та щоденне життя. Символічно, що про знахідку оголосили напередодні посту Десятого тевета — дня пам’яті про облогу Єрусалима.

Це відкриття вписується в ширший контекст археологічних досліджень поблизу Західної стіни. Раніше тут уже знаходили унікальні артефакти, зокрема керамічний уламок з ассирійським клинописом, який пролив світло на дипломатичні контакти між Ассирійською імперією та Юдейським царством у період Першого Храму.

Знайдена міква з попелом на дні — це не просто археологічний об’єкт. Це матеріальний слід трагедії, що змінила хід історії, і водночас нагадування про духовну традицію, яка пережила руйнування Храму та століття вигнання. Для сучасних дослідників і віруючих вона стала ще одним доказом того, як пам’ять і релігійна ідентичність здатні пережити навіть найбільші катастрофи.

Читайте також:

2500-річний глечик із загадковою "солодкою таємницею": археологи нарешті розкрили, що там насправді було.

Археологи натрапили на сліди доісторичних "хоббітів": правда, що перевертає уявлення про людство.